Historical picture

Селища на території майбутнього міста Рені існували давно. Як і вся територія Бессарабії, місто часто змінювало назву і володаря. В даний час панує основна гіпотеза про походження назви міста — слов'янська: рень — пристань. Проте, є і інша версія — романська, згідно з якою нинішня назва міста походить від латинського слова arena, що означає пісок, піщане місце, адже з II століття до нашої ери ця територія входила до складу Римської імперії.

На початку IV століття на березі Дунаю почали селитися східні слов'яни. У 1612 році місто було завойоване турками, які дали йому назву Томарово. Подальша доля міста тісно пов’язана з російсько-турецькими війнами. В грудні 1816 року був заснований порт. Причальної лінією слугував природний берег річки Дунай. Вантажообіг був незначним і зводився в основному до таких товарів як прянощі, вино, тютюн.

Розвитку порту, який після поглиблення Кілійського гирла став приймати не тільки морські, а й океанські судна, сприяло створення 1903 року державного Російсько-Дунайського пароплавство. Напередодні першої Світової через порт була вивезена рекордна кількість хлібу , що складала більше ніж 150 тисяч тонн.

Після приєднання Бессарабії до СРСР у 1940 році порт був переданий Чорноморському пароплавству, але невдовзі Бессарабія була окупована румунськими військами. Бурхливий розвиток порту почався тільки після встановлення СРСР контролю над Бессарабією. 5 листопада 1944 був запущений перший кран. У 1958 році обсяг перевалки вантажів у порівнянні з 1945 роком зріс у 5,7 рази. Рівень механізації вантажних операцій збільшився з 25 до 99,4 відсотка, більш ніж у 4 рази зросла продуктивність праці.

У радянські часи порт Рені лідирував між портами придунайських країн. На його причалах перевантажувалося близько 15 млн. тонн вантажів на рік - більше ніж в будь-якому іншому порту на Дунаї. Ренійський морський торговельний порт за обсягом вантажообігу входив до першої шістки портів СРСР.